Головна / Публікації та новини / Боротьба з оргзлочинністю: «Піар та окозамилювання»

публікації та новини

  • Підзаголовок
  • Боротьба з оргзлочинністю: «Піар та окозамилювання»

    Авг - 23 - 2018

     

     

     

    Поки наші силовики хваляться успіхами у боротьбі із організованою злочинністю, їхні європейські колеги попереджають: злочинність у країні стає дедалі витонченішою: з‘являються навіть бандитські угруповання, створені із колишніх правоохоронців, які знають усі тонкощі системи.

    За даними МВС України, протягом 2017 року поліцейські припинили діяльність 172 організованих груп та злочинних організацій. Це в 1,7 рази більше, ніж у 2016 році. Крім того, минулого року поліція викрила 13 бандугруповань, що є найвищим показником за останні 5 років. А вже за 4 місяці цього року виявили та припинили діяльність 118 організованих злочинних груп та організацій. При цьому підрозділи поліції, які протистоять організованій злочинності, з кожним днем стають сильнішими.

    Проте експерти радіти українцям не радять та вкотре нагадують: необдумані дії «реформаторів» призводять до тяжких наслідків. Мовляв, переатестація в МВС свого часу викинула на вулиці тисячі «оперів», слідчих, дільничних, дехто з яких взагалі перейшов на «темний» бік.

    У Нацполіції, зважаючи на сполох активістів та експертів, аж цього року у березні (враховуючи, що Управління із боротьби з організованою злочинністю МВС (УБОЗ) ліквідували ще три роки тому) створили Управління кримінального аналізу для боротьби з організованою злочинністю. Також оголосили про набір до нового підрозділу — Департаменту стратегічних розробок та аналізу, який має запрацювати вже цьогоріч і покликаний оптимізувати боротьбу з оргзлочинністю та зробити її більш ефективною.

    Про активізацію організованої злочинності в Україні, її загрозу для держави та суспільства, ефективність дій Нацполіції, а також можливість покращення сумної статистики у країні «Вголос» запитав у екс-заступника генерального прокурора України Олексія Баганця, експерта групи Реформи органів правопорядку Реанімаційного Пакету Реформ, юриста Євгена Крапивіна та екс-прокурора Сергія Войченка.

    Криміногенність посилюється? У чому причини?

    Євген Крапивін:

    Ситуація щодо організованої злочинності в принципі залишилась на тому самому рівні, що й у 2014-15 рр – від початку війни. Та й дані, які дає поліція, між собою різняться. Єдине, що відрізняє теперішній стан і той, що був до Революції, — дуже великий обіг незаконної зброї, особливо серед злочинців. Серед причин — соціально економічні проблеми, війна. Зброя, як правило, йде зі сходу: і з підконтрольних, і з непідконтрольних територій країни. Адже дуже легко її зняти з обліку і приховати. Ще одним фактором розгулу організованої злочинності є корупція. Як правило, ті, хто мали з нею боротися, за певну вигоду чи гроші, намагаються на це заплющувати очі. Насправді завжди майже одні й ті ж люди та організації займаються у великих обсягах організованою злочинністю. Як правило, вони належать до вищих ешелонів влади.

    «Зараз організована злочинність небезпечна ще й тим, що злочинці в своєму арсеналі мають багато вогнепальної зброї»

    Олексій Баганець:

     

    З року в рік кількість злочинів, які реєструють в Україні, зростає. При цьому все менше направляють до суду обвинувальних актів стосовно підозрюваних осіб. А це свідчить про те, що при такій «протидії» правоохоронних органів злочинність впевнюється у своїй безкарності. Відповідно зростають організовані форми вчинення злочинів. А на сьогодні вони небезпечні ще й й тим, що злочинці в своєму арсеналі мають багато вогнепальної зброї, яку завозять із зони бойових дій. Відтак це загрожує і безпеці держави, і навіть її незалежності.

    По-друге: як не зростати кількості злочинів, якщо наша нова «демократична» влада додумалась до того, аби ліквідувати спеціальні підрозділи по боротьбі з оргзлочинністю у системі органів МВС? А вони ж десятками років накопичували необхідну інформацію про діяльність ОЗУ — їх очільників та активних учасників, майно, їхні зв’язки з правоохоронними структурами, органами державної влади тощо. Фактично вся робота та накопичена протягом десятків років інформація практично знівельована й знищена. Тому сьогодні, коли представники правоохоронних органів говорять про якісь своїх успіхи у боротьбі з організованою злочинністю, це брехня. Замість того, щоб удосконалити діяльність спецпідрозділів, у нас спочатку їх знищили, а тепер на порожньому місці починають щось створювати.

    Сергій Войченко:

    Перш за все варто говорити про прогалини роботи правоохоронної системи, адже вона сама по собі не працює, і після реформи ми отримали зворотній результат. В Україні статтю 255 ККУ за створення злочинної організації, як правило, застосовують абсолютно неправомірно. Та й взагалі: в Україні більше злочинів здійснює не організована злочинність, а сама правоохоронна система. Максимум, що вони можуть зробити, це створити штучні докази і за допомогою них спробувати когось запроторити за грати. Як колишній працівник правоохоронної системи скажу, як роблять організовану злочинність: в одній із областей викрили охоронця, зварювальника, вантажника, водія мотоцикла і їх назвали «злочинним угрупованням», яке вкрало 10 тонн металобрухту.

    «Правоохоронці не хочуть діяти в межах чинного законодавства»

    Чи достатньо у цьому плані врегульована правова база?

    Олексій Баганець:

    Нині основний орган, який повинен займатися боротьбою зі злочинністю, в тому числі й організованою, — це Нацполіція. Але вона після так званих «реформ» та «переатестацій» витіснила зі своїх лав підготовлених професіоналів. Натомість з’явилися у структурі багато людей, які не мають відповідної професійної підготовки і не знають, як розкривати елементарні квартирні крадіжки чи грабежі. Є ще спеціальний підрозділ в СБУ, але я не чув, щоб такі злочини розкривала наша Служба безпеки протягом останніх 2-3 років.

    Сергій Войченко:

    Законодавча база є. Вона досить непогано прописана. Проте, на жаль, правоохоронці не хочуть діяти в межах чинного законодавства. Наприклад, у Миколаївській області затримали п’ять бізнесменів і абсолютно безпідставно звинуватили у створенні злочинної організації. А мета була єдина – перерозподіл фінансових потоків на території області. Що ж до СБУ – вона має займатися лише питанням контррозвідки і не втручатися у загальні кримінальні питання.

    Євген Крапивін:

    Для боротьби з цією проблемою достатньо однієї структури, але при гарантії її незалежності. Та в нашій країні з цим складно.

    Тобто правоохоронці не хочуть реально боротися із організованою злочинністю?

    Сергій Войченко:

    Може вони й хочуть, але не можуть. У правоохоронній системі на тлі необдуманих та дурних реформ, які проводила, до прикладу, грузинська «вчителька» та інші варяги, принижена сама правоохоронна система, яка була дезорганізованою після Майдану. Крім того, раніше більшість кримінальних правопорушень розкривалося за допомогою агентурної мережі, при цьому кожен агент був «прив’язаний» до конкретного працівника. Зараз ця система агентурної роботи втрачена. То ж звідки брати інформацію, коли сталось кримінальне правопорушення?

    Також ми бачили дуже багато ситуацій, які кимось прикриваються. Це стало вигідно і для того, аби політично «прибирати» людей. Чув, що є навіть злочинні організації, які очолюють народні депутати, міністри тощо..

    «Політичний імідж в Україні ставлять вище, ніж реальне розслідування та притягнення винних до відповідальності»

    Євген Крапивін:

    У нас завжди, коли стається якийсь резонансний злочин, міністр чи Президент бере його під особистий контроль, вимагає розслідувати і тоді є два варіанти: або через два дні винних знаходять і всі щасливі, або проходять роки і нічого не розкривають. Приклад Павла Шеремета свідчить, що навіть просте невелике журналістське розслідування може кардинально похитнути довіру до розслідування резонансних справ поліції. Коли в нас хочуть швидше розкрити злочин, часто під удар потрапляють люди, які взагалі до справи не причетні. Політичний імідж у нас ставлять вище, ніж реальне розслідування та притягнення винних до відповідальності.

    Олексій Баганець:

    Раніше я думав, що в Україні на післяреволюційній хвилі просто наробили помилок, коли витіснили професійних правоохоронців з системи, а тепер бачу, що це було зроблено навмисно.

    Може ситуація зміниться після остаточного формування Департаменту стратегічних розробок та аналізу?

    Сергій Войченко:

    Ми почуємо багато викривальних заяв лише після зміни влади. А наразі цей департамент стане черговим «гравцем», який «кошмаритиме» бізнес. Чи вплине це на криміногенну ситуацію? Важко сказати. Треба спочатку подивитись, кого вони викриватимуть. Зараз, як правило, все побудовано на чутках: беруть місцевих божевільних і їх допитують. Тоді на підставі цього висувають так звані звинувачення. І знову ж таки використовують це для перерозподілу фінансових потоків. А «побутові» злочини так і залишаються нерозкритими.

    «Нічого не змінилося, і я не вірю, що зміниться»

    Євген Крапивін:

    Навіть якщо у новоствореному департаменті працюватимуть справді професійні та незаангажовані люди, а їх «кинуть» розслідувати дрібні злочини, у них не залишатиметься часу для розслідування справ справжніх злочинних груп та їхніх схем. Адже у Нацполіції обмежений ресурс кадрів через неефективний менеджмент. В цього органу є і певні політичні проблеми, поки Аваков очолює МВС.

    Олексій Баганець:

    Нічого не змінилося, і я не вірю, що зміниться. Адже самі підходи до створення такого департаменту є помилковими через набір непрофесійних кадрів. У нас сьогодні навіть координаційного центру у боротьбі зі злочинністю та корупцією немає.

    А як щодо ОЗУ, членами яких є так звані перевертні в погонах?

    Євген Крапивін:

    Це дуже нагадує 90-ті. Колишні патрульні чи дільничні не сильно можуть зашкодити інтересам країни. А от колишні оперативні працівники, які мають доступ до відповідних баз даних і колись мали свої агентурні сітки, доступ до державної таємниці, можуть принести чимало шкоди.

    Олексій Баганець:

    Це не означає, ті люди, які звільнилися з поліції, обов’язково братимуть участь у вуличних грабежах, але те, що вони співпрацюватимуть у сфері організованої злочинності, — однозначно. Бо вони фахівці і володіють методикою боротьби з такими групами. Відповідно для людей, які входять у сферу ОЗУ, вони є цінними кадрами. Перш за все їх залучатимуть у сферу економічної організованої злочинності, яка пов’язана з корупцією у владі.

    Що ж із цим робити?

    Сергій Войченко:

    Передусім треба повернути фахівців у правоохоронну систему.

    «Правоохоронна система себе дискредитує тим, що займається виконанням замовних справ»

    Адже нашим правоохоронцям можна дати найкращі автомобілі, техніку, криміналістичні інструменти для роботи, та якщо не буде бажання розкривати злочини, людяності та відчуття гордості за правоохоронну систему загалом, результату не буде. На жаль, зараз бачимо, що правоохоронна система себе дискредитує тим, що займається виконанням замовних справ: або бізнес душать, або з політичними опонентами влади «розбираються».

    Олексій Баганець:

    Треба внести зміни у чинне законодавство, нарешті створити спеціальний підрозділ, негайно відновити та удосконалити Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю і корупцією», внести певні зміни у Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність», поновити частину повноважень прокуратурі у цьому плані, аби контролювати діяльність спеціальних підрозділів у боротьбі із організованою злочинністю. Бо якщо цього не буде, то ми створимо замість УБОЗу, який ліквідували, чергове бандитське угруповання. Також потрібно змінити систему підбору працівників у цей спецпідрозділ.

    Натомість сьогодні правоохоронні органи дуже заполітизовані. Їм треба перед кожними виборами показати «результат». Його немає, Тому зазвичай вони займаються піар-акціями, окозамилюванням, приховуючи нерозкриті злочини.

    Посилання на першоджерело: http://vgolos.com.ua/articles/borotba_z_orgzlochynnistyu_piar_ta_okozamylyuvannya_327609.html

    Поділитися

    Коментарі

  • Підзаголовок
  • Обсуждение закрыто.