Головна / Публікації та новини / КАБМІН ПОДОВЖИВ КАРАНТИН

публікації та новини

  • Підзаголовок
  • КАБМІН ПОДОВЖИВ КАРАНТИН

    Мар - 26 - 2020

    Український Кабмін поширив режим надзвичайної ситуації на всю країну і продовжив карантин до 24 квітня.

    Тобто, найбільш злиденна країна Європи –  Україна –  примусово зупиняє не менше половини своєї економіки нібито для порятунку населення від смерті.

    У «доказ» загрози смерті українського населення наводяться істеричні крики власників приватних клінік і лабораторій, панічні репортажі блогерів з Італії та Іспанії, зняті на мобільні телефони репортажі з іспанських й італійських лікарень, анонімні переміщення військ невідомо де і тому подібні нісенітниці. Ще одним доказом є «офіційні заяви» керівництва Італії та Іспанії про якусь неймовірну смертність населення, нібито викликану коронавірусом SARS-CoV-2, який викликає COVID-19. Однак при цьому, статистичні відомства цих країн в офіційних звітах не вказують на зростання щоденної смертності населення в порівнянні з попередніми роками. Наведемо деякі реальні статистичні данні.

    В Італії в 2019 році померли 579 тисяч 244 людини.
    Середньостатистична смертність за місяць: 48 тисяч 270 осіб.
    Середньостатистична смертність за добу в 2019 році: 1587 чоловік.

    За 84 дні 2020-го в Італії померли 32 831 особа.
    Середньостатистична смертність за добу нинішнього року — 1584 людини.
    Померли станом на 18.00 24 березня — 1325 чоловік. (https://www.facenews.ua/articles/2020/332716/)

     

    Всі ці так звані «аргументи» активно підігріваються в ЗМІ, які скоординовано і односторонньо висвітлюють так звану пандемію.

    Але навіть якщо і спиратися на офіційні свідчення наукової громадськості, то каральні карантинні заходи, занадто вже синхронно вводяться по всьому світу, не маючи практичної значущості для зупинки так званої пандемії, але піддаючи тотальному розгрому економіку європейських країн.

    Проте, у Європі є дві держави, чиє керівництво не вводить карантин і бездумні каральні заходи проти населення, не зупиняє економіку і не руйнує звичне життя своїх громадян. Це Швеція і Білорусь. І, як це не сумно для організаторів істерики про «смертельну пандемію», там ніхто масово від коронавірусу не вмирає, а показники смертності населення від захворюваності верхніх дихальних шляхів набагато нижчі, ніж в країнах, які влаштували у себе карантинне аутодафе.

    Навіть якщо повірити офіційній інформації, яку тиражує медична еліта, підбурювана чиновниками ВООЗ, то і в цьому випадку карантинні заходи є швидше шкідливими, ніж рятівними. Фактично, якщо вірити цим «світилам медицини», то все до чого за кілька тисяч років прийшла наука –  це мити руки і сидіти вдома. Очевидно,  для цього необхідно було тисячі років досліджень, сотні тисяч захищених наукових праць і тони золота, витрачені на такі безцінні дослідження.

    Справа в тому, що сотні мільйонів людей по всій планеті заганяються в квартири, як худоба в загони, і примушуються до відвідування лікарень для тестування на коронавірус без всякої на те потреби. Суть у тому, що інформація, яким вірусом викликана ГРВІ не має практичного застосування, так як ця інфекція не має специфічного лікування. Повторюю, їх всіх лікують однаково –  симптоматично. Натомість в переповнених лікарнях вони реально заражаються, знесилюються від скупченості, і зі звичайних носіїв нешкідливої вірусної інфекції перетворюються в тяжкохворих. Але не тому, що коронавірус SARS-CoV-2, який викликає COVID-19 такий небезпечний, а тому, що громадяни втрачають сили в чергах, зневоднюються і піддаються панічному навіюванню в лікарнях, просиджуючи там цілодобово без будь-якої допомоги, заражаючи при цьому інших або заражаючись самі.

    Навіть неправдива і звикла виконувати забаганки влади медична еліта не може приховати той факт, що вірус викликає ускладнення лише у людей, ослаблених супутніми хронічними хворобами. Найбільш вразливий контингент –  люди похилого віку, обтяжені старечими хворобами, і хронічно хворі громадяни в запущених стадіях.


    Але карантинні заходи ніби навмисне, виштовхують в місця скупчення людей похилого віку і хронічно хворих, які змушені без потреби ходити в лікарні і купувати собі продукти самостійно, волею-неволею з’являючись в місцях скупчення людей. Саме там вони і ризикують заразитися. А коли йдуть в лікарню за допомогою, то там від багатогодинних черг реально піддаються ризику померти.

    Якби державні еліти, і українська, перш за все, бажали врятувати людей від смерті, як вони стверджують, то вони б вживали розумні, вивірені і точкові заходи, а не проводили шалену кампанійщину, наступаючи на коронавірус, як хунвейбіни – на горобців! Багато хто наводить приклади Китаю, але при цьому забуваючи, що перегинання не завжди приносить результат, і результат скоріше не всупереч цим заходам, а не завдяки їм.

    З урахуванням того сумного факту, що Україна – держава бідна, то заходи були необхідні економні і вивірені саме в організаційному плані, а не огульно бездумні з панічними криками влади – «Полундра!».

    Потрібно було вирішити три завдання:


    • • Уберегти найбільш вразливі верстви населення від ризику зараження. А це – люди похилого віку та хронічно хворі.
    • •Мобілізувати медиків, поліцію, національну гвардію, резервістів, військових, транспорт і лікувальну базу для швидкої, без бюрократичної тяганини, госпіталізації заражених, і безкоштовного їх там інтенсивного лікування.
    • •Не допустити нових проблем в і так розваленій економіці України. А навіть навпаки, за допомогою загальносвітової складної економічної ситуації знайти можливість зайняти нові позиції або посилити вже наявні.

    Нинішні гучні і показушні карантинні заходи, пов’язані з аусвайса і воєнізованими патрулями, зупинкою транспорту і цілих галузей економіки, створюють повне відчуття, поганого сценарію найпровальнішого фільму-катастрофи, який замість підготовки до лекцій і вивчення пройденого матеріалу у ВУЗах дивилися представники влади.

    Крім того, вони дають ефект якраз зворотний заявленим цілям:

    • ∗  Люди похилого віку змушені мало не примусово з’являтися в місцях масових скупчень народу – поліклініках та супермаркетах, а там активно заражаються всіма підряд інфекціями, включаючи коронавірус.

     

    • ∗ Ніхто з українського керівництва навіть і не думав мобілізувати систему охорони здоров’я. Підняття нібито зарплат не дало ніякого ефекту, лікарі та медичний персонал почав масово звільнятися, а в умовах зупинки транспорту і взагалі не може навіть дістатися до роботи. Приватна медицина взагалі як би й не бачиться з державою, і її ресурси залишилися незадіяними. З переляку почали швидко госпіталізувати громадян з температурою і симптомами ГРВІ в лікарні, включаючи і приватні. У підсумку, заражені нешкідливими вірусними інфекціями люди, в атмосфері паніки, істерії і розвалу медичної системи, не отримують ніякої допомоги взагалі, а що ще гірше поки їх тестують на наявність вірусу, вони його в цьому лікарняному хаосі ризикують підхопити більш ніж вірогідно. І там, де зазвичай хвороби виліковуються самостійно, виникають спровоковані ускладнення, які можуть мати летальні наслідки і забезпечують перевантаження й так зруйнованої реформами лікарняної системи.

     

    • ∗ Економіка, яка могла б спокійно працювати, так як контингент працездатного віку взагалі не схильний до серйозної небезпеки ускладнень, простоює, породжуючи фінансове розорення громадян і підприємств. З іншого боку, держава крім демагогічних обіцянок, не зробила взагалі нічого, для полегшення тягаря громадян і бізнесу від некомпетентних карантинних заходів.

     

    • ∗ З урахуванням повального безгрошів’я, громадяни в такій ситуації не можуть собі дозволити витратити гроші на лікування в лікарнях, бо на тлі заяв влади про карантин в лікарню громадяни мають йти зі своїми ліками, продуктами і навіть постільною білизною. Тому, розуміючи це, більшість навіть якщо і важко хворіють, змушені переносити недуги на ногах, піддаючи оточуючих ризику зараження, а себе – ризику стати інвалідом і навіть смерті.

     

    • ∗ Керівництво ж України, замість того, щоб забезпечити всі ризиковані групи населення можливістю на час епідемії госпіталізуватися і лікуватися безкоштовно в лікарнях всіх форм власності, навіть пальцем не поворухнуло в цьому напрямку. Досвід Європи, де по вулицях їздять автомобілі, де швидко можна зробити тест, і навіть безкоштовно, так само не приймається, бо по дорозі тести або розкрадуть, або паливо зіллють.

    В результаті, не дуже розумні або навіть дуже нерозумні перші особи України, виявилися здатними лише ввести каральні заходи проти населення під виглядом карантину, без всякого розумного сенсу. Цією показною рішучістю правляча верхівка намагається прикрити свою професійну безпорадність, некомпетентність, моральний розклад і корупцію на тлі спровокованого загальнонародного нещастя, паніки і страху.

    Складається відчуття, що Президент, Кабінет міністрів і Парламент навмисно руйнують малий і середній бізнес, що забезпечує доходами мільйони українських громадян, щоб представники великого бізнесу (платні лікарні, банки, аптечні франшизи і мережі супермаркетів, міняльні контори, мікрокредитні організації та ломбарди) заробляли на карантині мільярдні надприбутки. Адже це все працює! Закрито ринки, але працюють великі торгові мережі і будівельні магазини. Штрафують бабусь з трьома кілограмами картоплі і моркви, але не помічають великі супермаркети.

    Питання народжуються у тих, хто ще здатний на тлі тотального страху думати самостійно:

    • — Який протиепідемічний сенс у тому, щоб примусово закрити продовольчі ринки, але при цьому дозволити роботу супермаркетів?
    • — Чим можна пояснити той факт, що після введення карантину НБУ негайно перейнявся не тим, щоб чітко і однозначно встановити кредитні канікули для всього населення і бізнесу, а поки тільки примарно про це пообіцяв, а зажадав від Кабінету міністрів дозволити роботу ломбардів і мікрокредитних організацій з їх колекторами? Позичати, потрапившому у важку ситуацію населенню крадені у держави гроші під 300 і 700% річних – в цьому допомога Президента, Прем’єра та голови НБУ своїм громадянам?

    Складається обґрунтоване враження, що все це робиться навмисно – пограбувати населення та бізнес за ширмою карантину, обвалити вартість національних активів для подальшої їх корупційної розпродажі, а покупці нашої з Вами країни вже стоять напоготові. Тим більше, на тлі карантину і загальної паніки ніхто не збирається зупиняти приватизацію.

    Якщо ж подібне зло діється не навмисно, то такі дії влади свідчать про цілковиту інтелектуальну неспроможність перших осіб держави і уряду.

    У такому випадку обстановка складається надзвичайна, і мову вже треба вести про загальну професійну непридатність всього політичного класу і підготовці до повного апгрейду держави.

    Якби я був на місці президента, то, розуміючи, що навколо коронавірусу твориться інформаційне біснування, постарався б отримати з різних джерел ретельно перевірену інформацію про реальний стан справ з поширенням вірусу в Україні та світі. Президент повинен приймати рішення, не піддаючись істериці керівництва Італії та Іспанії, і не спираючись на пропагандистські заяви китайської влади, а на підставі інформації від заслуговуючих на довіру і верифікованих дійсно компетентними радниками, а не власниками приватного медичного бізнесу і істеричками, які називають себе медичними світилами.

    Якби президент запросив об’єктивні дані у дипломатів, розвідки і колишніх організаторів недобитою ще реформами санітарно-епідеміологічної служби, то він би з подивом дізнався, що коронавірус не представляє ніякої особливої ​​небезпеки для населення. Я б на місці президента, ще в січні б твердо розумів, що вірус небезпечний виключно для літніх людей і важко хронічно хворих громадян, і прийняв би заходи по їх точковому захисту.

    Не було ніякої необхідності вводити тотальний карантин, так як вірус призводить до ускладнень не тому, що їм заражаються, а тому, що ослаблений старечий організм не може забезпечити імунну відповідь адекватної сили.

    Відгородитися масками і ізоляцією від зараження подібним вірусом неможливо. Це все одно, що спробувати відгородити людину від повітря і частинок пилу!

    Люди похилого віку вмирають від ускладнень коронавіруса не тому, що в їх організм потрапляє вірусний агент, а тому, що людей похилого віку ніхто своєчасно і кваліфіковано не лікує при появі у них захворювання. В сучасній Україні ніхто з громадян похилого віку не може дозволити собі стаціонарне лікування ускладненого ГРВІ в силу неможливості осилити фінансові витрати. А коронавірус викликає саме ГРВІ, яка часто ускладнюється запаленням бронхів і легенів.

    Тому, коли б я був президентом, я б ясно розумів, що за проблема стоїть перед керівництвом країни: до нас йде епідемія не зовсім звичайного вірусу, який часто викликає ускладнення у вигляді бронхітів і пневмоній у літніх людей.

    При цьому, я б точно знав, що незважаючи на неприємне протікання, ці ускладнення вкрай рідко закінчуються смертю хворих, якщо їм надається своєчасна лікарська допомога в умовах стаціонару.

    Тобто, завдання керівництва України, якби воно реально хотіло захистити населення, повинно було формулюватися так:

    Забезпечити умови для швидкої і своєчасної госпіталізації літніх громадян, які страждають на ГРВІ, у яких були б виражені ознаки ураження бронхів і легенів.

    1. º Під цю справу потрібно було підвести нормативну базу і мобілізувати ліжковий фонд державних, муніципальних і приватних лікарень.
    2.  º Під цю справу потрібно було посити службу швидкої допомоги транспортом і залучити на тимчасову туди роботу додаткові сили лікарів і допоміжного медперсоналу. Фактично провести їх мобілізацію.
    3. º Під цю справу потрібно було виділити ресурси для безкоштовного лікування хворих на ГРВІ з ускладненнями в умовах стаціонару.
    4. º У разі необхідності облаштувати додаткові ліжко-місця, в тому числі з використанням вже наявних площ палаців спорту, виставкових центрів та інших можливих приміщень.

    Тобто, боротьба з коронавірусом повинна була зводитися до своєчасного виявлення, госпіталізації і кваліфікованому амбулаторного та стаціонарного лікування високоризикованого літнього контингенту і хронічних хворих.

    • Досвід Італії та Іспанії показує, що в тотальному карантині не просто немає ніякого сенсу – це шкідлива і соціально небезпечна ініціатива дурних дилетантів, яка різко збільшує тяжкість перебігу епідемії і веде до збільшення смертності.

     

    • Досвід же Білорусі та Швеції наочно демонструє, що розумні організаційні заходи і кваліфіковане безоплатне лікування хворих на ГРВІ зводить смертність практично до статистичної похибки.

    Це відбувається тому, що карантинні заходи, здійснювані ініціативними дилетантами, ведуть до дезорганізації служби охорони здоров’я і великих ускладнень для населення з отриманням медичної допомоги.

    Жахливі черги в приймальних відділеннях європейських лікарень викликані тим, що держава мало не силою зганяє туди звичайних інфікованих громадян, які і створюють там затор, хаос і масовий психоз. Однак, 99% з них не мають потреби в стаціонарному лікуванні, а лише в тому, щоб швидко отримати звільнення від роботи і лікарські поради по лікуванню в домашніх умовах. Але система карантину вимагає, щоб мільйони громадян проходили тестування на коронавірус, яке не має ніякого практичного сенсу, так як коронавірусна інфекція лікується точно так, як і всі інші вірусні інфекції. Однак це тестування є платним, а також морально і фізично виснажує хворих, але без будь-якого сенсу. Але поки медична служба виконує непотрібну роботу, а лікарі і медсестри носять на собі карикатурні протичумні костюми, вона не виконує головне, що повинна – не лікує хворих, які в тому особливо потребують!

    Ось ці наслідки для галузі охорони здоров’я я б і попередив своїми рішеннями. На місці президента організував би прийняття постанови, згідно з якою направив би в гущу населення –  в мікрорайони, селища і в місця скупчення громадян на кшталт ТРЦ, і навіть церков і синагог, на додаток до поліклінік, тимчасові мобільні і малі стаціонарні пункти первинної лікарської допомоги і температурного контролю. У цих пунктах пішої доступності, лікарі і медсестри проводили б первинне сортування хворих на ГРВІ за критерієм тяжкості їх стану, температури і наявності уражень дихальної системи. Навіть без додаткового апаратно-інструментального обстеження. Лікарі цих мобільних пунктів на час епідемії отримали б право видавати лікарняні листи працюючим громадянам і направляти на стаціонарне лікування літніх і хронічно хворих громадян з ураженням бронхо-легеневого апарату. Відповідно, з подальшим зверненням тих до свого дільничного або реформованого сімейного лікаря.

    Сімейних же лікарів на час епідемії зобов’язав би обслуговувати вдому людей похилого віку, у яких з’являлися б скарги на ураження дихальних шляхів і температуру.

    Ця елементарна міра, для впровадження якої не потрібні великі витрати з державної скарбниці, яка б відсіяла 90% зайвих людей, які штурмують сьогодні поліклініки, стаціонари і лабораторії. Більшість важких бронхітів і пневмоній до такого б стану просто не доходили, так як їх би виявляли на ранній стадії лікарі мобільних пунктів та сімейні лікарі. Навіть молодий лікар за допомогою звичайного прослуховування здатний виявити пневмонію і самостійно прийняти рішення про госпіталізацію, не змушуючи хвору людину втрачати дорогоцінний час на походи по коридорах вбитої системи охорони здоров’я.

    Звісно, ніяких додаткових обмежень вводити не має сенсу, так як ізоляція і моральний терор забобонною переляканої юрби впливає на психіку і організм куди важче, ніж цілком звичайний і звичний людині коронавірус.

    Тим більше, ніхто не має права позбавляти людей похилого віку права виходити на свіже повітря, яке куди краще президента і прем’єра допомагає долати хвороби дихальних шляхів.

    У стаціонари ж потрапляли б в основному громадяни на ранніх стадіях захворювань, і їх лікування не вимагало б багато часу і сил, високих витрат і дорогої імпортної апаратури, на кшталт апаратів ШВЛ. З ускладненнями важких хворих, в результаті сортування контингенту, було б на порядки менше.

    Органи соціального захисту населення та національна гвардія забезпечували б доставку продуктів і товарів першої необхідності людям похилого віку, які знаходяться в групі ризику.

    Обов’язково, медикам я б ввів премії і доплати, а половину суми виплати за лікарняними листками проводив би з держбюджету, полегшуючи тягар роботодавців.

    Ніяких економічних обмежень я б не вводив і не руйнував би тендітну економічну базу країни.

    Звичайно ж, для проведення подібного роду швидких, цільових, відповідальних і економічних заходів главу держави і уряду повинні оточувати фахівці в області організації охорони здоров’я, а не творці різного роду соціальних платформ, офісів реформ або автори безглуздих ініціатив громадянського активізму.

    Сьогоднішня спроба відверто переляканих, малограмотних і непрофесійних керівників країни за допомогою силових дій і масового терору проти населення вирішити проблему, що вимагає високої управлінської кваліфікації, за своїми важких наслідків схожа на економічну диверсію національного масштабу. Її наслідки можуть виявитися непоправними, що потребують в майбутньому правової оцінки дій вищих посадових осіб України за найсуворішим лекалом!

    Поділитися

    Коментарі

  • Підзаголовок
  • Обсуждение закрыто.