публікації та новини

  • Підзаголовок
  • Адвокат розповів, як насправді і для чого чоловіки використовують декретну відпустку

    Дек - 02 - 2020

    Сергій Войченко переконаний, що багато чоловіків користуються декретом для того, щоб уникнути пертурбацій по роботі, або зберегти за собою місце та пересидіти несприятливі для кар’єри часи.

    Про це адвокат і кандидат юридичних наук розповів інтернет-виданню Новости Украины — From-UA.

    Коментуючи законопроект про 14-денну відпустку для чоловіків по догляду за дитиною, Войченко зазначив, що це велика допомога жінці, аби вона преші два тижні не опинилась сам на сам з материнством та постродовою депресією.

    «14-денна відпустка — це нововведення для того, щоб допомогти жінці поборотися в тому числі з постродовою депресією. Це фактично 2 тижні, на які батько може претендувати після народження дитини. Раніше було, що жінка йшла у декретну відпустку, і батько після народження дитини максимум, на що міг розраховувати, якщо це була нормальна компанія, на премію чи на конверт від своїх колег. Зараз на законодавчому рівні намагаються закріпити право батька також побути 2 тижні поруч з дружиною для того, щоб їй допомогти. В першу чергу, мабуть, це пов’язане зі зміною підходів, тому що радянський підхід взагалі не виділяв можливості навіть жінці перебувати довгий час у декретній відпустці: народила — будь ласка, виходь на роботу. Зараз в Україні батько має право також піти у декретну відпустку по догляду за дитиною до 3 років. До речі, цією опцією дуже часто користуються прокурори, навіть серед моїх знайомих був ряд людей, які задля того, щоб уникнути звільнення чи ще чогось, цим користувалися. Як правило, в Україні батьки цим користуються для того, щоб уникнути або пертурбацій по роботі, або зберегти за собою місце, пересидіти. Тому, в принципі, от така ситуація», — пояснив він.

    Адвокат також розповів, чи немає у цьому законі певної дискримінації для когось з батьків.

    «Я би не говорив про нерівність. Дійсно, коли жінка вагітна, вона має право до родів йти у декретну відпустку. Ну а чоловік? Він що, каже: у мене жінка на 7 місяці, я хочу йти у декретну відпустку? Його не відпустять. Як це сприймати? Це дискримінація, це нерівність прав чи це все ж таки об’єктивні фактори, які обумовлені природою чоловіка і жінки щонайменше? От в ці моменти можна говорити про ситуативність. Звичайно, жінка у цьому випадку, якщо говорити про неформальність, в певному сенсі менше захищена, тому що той же роботодавець має зберігати довгий час місце, оплачувати допомогу — ви розумієте, які навантаження йдуть на компанію, тим паче зараз в зв’язку з коронавірусом, звичайно, приватні компанії, які рахують кожну копійку, не всі бажають. Але це не означає, що саме чоловіка чи жінку будуть виганяти. Чоловік, який захоче погратися у вагітного, може мати такий же результат. Тому я б не казав, що є величезна нерівність, яка потребує такої значної уваги. А ці 14 днів — це більше не подарунок чоловікам, а більше подарунок жінкам, адже дуже прикро, що сучасні українські жінки в своїй більшості не готові стати мамами. Тобто до сексу вони готові дуже рано, а стати мамами не готові, тому що навіть школа цьому не вчить. А раніше і батьки вчили стати мамами, і школа цим займалася, і в дівчатках це виховувалося. А зараз, народивши, жінка іноді опиняється у ситуації, коли не знає, з якого боку підійти до дитини. І це більше подарунок не чоловікам, а жінкам, щоб він був поруч з нею, щоб він міг чимось їй допомогти, якщо не приїде мама», — резюмував співрозмовник.

    Посилання на першоджерело: Адвокат розповів, як насправді і для чого чоловіки використовують декретну відпустку (from-ua.com)

    В Украине с 21 ноября вступили в силу штрафы за неношение гражданами масок, которые закрывают нос и рот, в общественных местах и общественном транспорте. Такие изменения в Кодекс об административных правонарушениях недавно внесла Верховная Рада. В полиции сообщили, что сначала будут просить нарушителя надеть маску, то есть проводить профилактическую работу, и если человек не согласится, только тогда вынужден будет уплатить штраф. Санкция составляет от 10 до 15 необлагаемых минимумов доходов граждан, то есть от 170 до 255 гривен. Нарушитель обязан будет оплатить штраф прямо на месте, без решения суда. Правовую сторону такого законодательного новшества в интервью ГолосUA анализирует адвокат Сергей Войченко.

    – Сергей, как Вы оцениваете законодательное новшество о штрафах за неношение маски в общественных местах?

    – Зеленский подписал изменения к закону, будут штрафовать на месте. Тут и так все понятно. Есть закон и его полиция будет использовать против лиц, которые не будут одевать маски. Правильно это или неправильно? Это полная глупость. Лучше бы они меньше воровали из коронавирусного фонда. Коронавирус и вся эта эпидемия выгодны для самой власти, потому что они на этом просто наживаются и очень неплохо. Это мы увидели по последним данным, которые опубликовала казначейская служба. Ни одного аппарата ИВЛ, зато раздеребанили на дороги, которых как не было, так и нет.

    – Насколько это нормально, что парламент упростил процедуру, приняв закон, по которому могут штрафовать на месте без решения суда?

    – Также как и привлечение к ответственности за нарушение правил парковки, за нарушение правил превышения скорости, так называемая автоматическая фиксация. Современный украинский «зеленый» парламент показал свою абсолютную нечеловечность и неориентированность на людей, которые их избирали. Они ориентируются исключительно на какие-то меркантильные интересы правящей верхушки. Логично оценивать их решения без употребления нецензурной лексики иногда очень сложно. Туда понабирали людей настолько далеких от юриспруденции, что в принципе они поднимают руку за то, что им говорят. Давайте вспомним трускавецкие университеты, где им было сказано: вы политическое никто и за то, что вас избрали, вы должны благодарить Зеленского. Соответственно если это выгодно Зеленскому и пошла определенная, очевидно, команда, то они так и проголосовали. Будем откровенны, для власти это способ улучшения своего материального положения.

    – И в том числе штрафы за отсутствие масок?

    – Нет, штрафы за маски – это попытка оправдать эту истерию, которая нагнетается. Завтра нужно будет просить деньги у МВФ или еще у кого-то. Нужно сказать: посмотрите, как мы придерживаемся общих правил по всем странам. Мы видим, что люди во всех странах начинают против этого протестовать. Плюс локдаун, который вводила украинская власть, который фактически добил большинство украинского бизнеса, малого и среднего, показал полную неэффективность. Посмотрите на статистику, которая есть сегодня. Раньше сто человек, а сейчас тысячи. Мы абсолютно понимаем, что это действия, которые не ориентированы на людей. Неоднократно врачи-инфекционисты говорили, что само ношение масок не помогает. Если проследить в социальных сетях откровения людей, которые переболели COVID-19, то все в один голос заявляют, что придерживались определенных ограничений, не носили маски, придерживались социальной дистанции, но все равно заболели, а некоторые уже начали болеть по второму разу.

    – Хочу уточнить: не получается ли так, что нивелируется таким образом значение суда, когда штрафовать могут прямо на месте?

    – Это возможно. Вопрос не в том, что нивелируется решение суда. Конечно, с точки зрения прав граждан, это наступление на гражданские права, то есть человек будет лишен возможности доказать свою правоту полицейскому. Хотя человек не лишен возможности оспорить это в суде. Поэтому пошли таким путем. Не очень правильным и логичным.

    – Еще говорят, что правоохранители делают разъяснение, а только потом штрафуют.

    – Да, одним из видов административного взыскания является предупреждение. Это один из видов административного взыскания – предупреждение, в том числе и устное. Я думаю, что на практике это будет реализовываться следующим образом: если вы без маски, к вам подойдет сотрудник полиции, вам сделают замечание, если вы должным образом отреагировали и одели маску, в 99 случаях из 100 вы будете им не интересны. Если же вы будете упрямиться, тогда на вас будут непосредственно составлять протокол.

    – Вы уже упоминали о локдауне, также действует карантин выходного дня. Как Вы оцениваете правовую сторону таких мер власти?

    – Также оцениваю достаточно негативно, потому что они не приносят в первую очередь результата. Каждое такое действие только вредит избирателю того же Зеленского или «Слуги народа». Никто не может ограничивать людей заниматься предпринимательской деятельностью, а это фактически ограничение людей заниматься предпринимательской деятельностью.

    – Тем более что есть решение суда по поводу ограничительных мер.

    – Есть решение Конституционного Суда, где это прописано. Там они прописывают, что только законами можно устанавливать определенные ограничения, а не постановлением Кабинета министров.

    – Кроме того, ограничения возможны во время чрезвычайного положения, а его вводить не хотят.

    – Конечно, там есть свои определенные моменты. Власть действует, насколько ей выгодно, а не насколько это удобно для людей, потому что основная их цель не защитить людей, не защитить общество, а заработать на этом деньги.

    Посилання на першоджерело:  С. Войченко: «Штраф за неношение маски без решения суда – это наступление на гражданские права» (golos.ua)

    Чи законно введений карантин вихідного дня? Проаналізував адвокат, кандидат юридичних наук Сергій Войченко.

    Варто почати з того, що з самого початку на весні 2020 року введення карантину в Україні було незаконним. Навіть починаючи з того, що він міг бути введений лише за подання головного санітарного лікаря, який відповідно до Закону України « Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» очолює Державну санітарно-епідеміологічну службу України, але вона була ліквідована за декілька років до коронавірусних подій у 2017 році Урядом Гройсмана за часів правління Порошенка, і фактично Віктора Ляшка призначили у постанові Кабінету Міністрів, використавши формулювання «до внесення змін у законодавство». Практично, Кабінет Міністрів України хотів собою підмінити законодавчий орган, але подальші дії розглядаються за принципом плодів гнилого дерева, тобто якщо перша дія була незаконна, то усі наступні дії, на підставі якої вони проводяться, теж абсолютно незаконні. Тобто всі дії Ляшка, як Головного санітарного лікаря апріорі незаконні, адже він незаконно призначений.

    Далі відбулося звернення до Конституційного Суду щодо невизнання положень постанови Кабінету Міністрів «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» неконституційним. Так, дійсно, Конституційний Суд визнав ряд положень цієї постанови неконституційними, але закрив провадження у зв’язку з втратою чинності акту.

    «Закрити конституційне провадження у справі щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) положень підпунктів 56714 пункту 3, абзацу шостого пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України „Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів“ від 20 травня 2020 року № 392, пунктів 1017 Порядку здійснення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією, затвердженого цією постановою, на підставі пункту 5 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“ – втрата чинності актом (його окремими положеннями), щодо якого порушено питання відповідності Конституції України».

    Головне на що звернув увагу Конституційний Суд це те, що «обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом – актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні». Тобто свобода пересування,  право на підприємницьку діяльність, на працю, що включає можливість заробляти собі на життя, можуть обмежуватися лише законами, а не якимись постановами Кабінету Міністрів України.

    Ситуація, що склалася в подальшому має розглядатися, як у юридичній площині, так і у політичній, адже це питання багатоскладове та багатовекторне. Серед проблем, які вона включає, це і розкрадання коштів коронавірусного фонду представниками влади, їх нецільове використання. Розслідування журналістів підтверджують, що 40% коштів, які були виділені з коронавірусного фонду на будівництво доріг були фактично вкрадені, так званими, «дорожніми картелями». Правда це чи ні, очевидно, мали б відповісти правоохоронні органи, але правоохоронні органи мовчать, а натомість ми продовжуємо витрачати на НАБУ, САП, ВАКС і інших правоохоронців космічні суми, та доріг чомусь так і не бачимо, і коштів теж. Забігаючи наперед, обмеження, які застосовує уряд щодо заняття підприємницькою діяльністю, на тлі підвищення тарифів на комунальні послуги, підвищення ціни на газ, на моє переконання, є абсолютно незаконним, і є таким, що обмежує гарантовані людям права, у тому числі на право займатися підприємницькою діяльністю і отримувати за свою роботу певні кошти, адже фактично це є штучними перепонами для роботи бізнесу. При цьому ні банківська система, ні податкова жодних пільг людям не надає. Чомусь у таких ситуаціях завжди програє підприємець, звичайний громадянин. Незважаючи на те, що Україна дійсно перебуває у складному економічному становищі, то такі дії уряду лише поглиблюють кризову ситуацію. Карантин вихідного дня є підтвердженням нелогічності дій, що можна порівняти з тим, що п’ять днів на тиждень ти ходиш без маски, а два дні – у масці. Хоча підприємці насправді намагалися й так дотримуватися встановлених обмежень та маскового режиму, щоб мати можливість працювати, але уряд на це не зважає.

    На сьогоднішній день 45 народних депутатів звертаються до Конституційного Суду з вимогою скасувати карантин вихідного дня. Я також переконаний, що карантин вихідного дня є абсолютно незаконною дією і уже в судах є позови з цього приводу, але судова гілка влади у даному випадку в більшості випадків зайняла позицію держави. Ніхто не хоче втручатися, очікуючи, що рано чи пізно це закінчиться і не потрібно буде це розглядати. А якщо визнають незаконним або якщо закінчиться термін, то відповідно ніяких правових наслідків це рішення формально мати не буде. Тим паче пред’явити державі претензії, щоб відшкодувати кошти, буде досить складно. Це будуть довготривалі процеси, які, як правило, можуть закінчитися нічим і навіть, якщо підприємець виграє то у подальшому йому будуть розповідати, що коштів у бюджеті на виконання рішення суду немає і Казначейство цих грошей не виплатить.

    Посилання на першоджерело: https://narodna-pravda.ua/2020/11/18/karantin-vihidnogo-dnya-rishennya-konstitutsii-nogo-sudu-pro-nekonstitutsii-nist-rozporyadzhennya-uryadu/

    Експерти розповіли, які шанси на розв’язання кризи через скандальне рішення КСУ правовим шляхом.

    Антикорупційний комітет Верховної Ради розблокував розгляд законопроєкту глави парламенту Дмитра Разумкова №4304, яким пропонується відновити скасовані рішенням Конституційного суду антикорупційні норми. Які шанси на розв’язання кризи правовим шляхом? Чи реально це? Експерти дали відповідь «Коментарям».

    До чого йде битва влади з КСУ: експерти зробили прогноз

    «Позиція спікера ВР Разумкова найбільш конструктивна і розумна»

    Адвокат, юридичний експерт Тетяна Матяш впевнена, що будь-які спроби вийти за межі Конституції України призведуть владу до програшу.

    «У рамках же Основного Закону не можна «розігнати» КСУ. Від слова зовсім. Так, їм можна створити умови, коли вона самі підуть у відставку. Можна, довівши злочин, звільнити одного або декількох суддів. Але не можна розпустити весь склад», — підкреслює експерт.

    Точно так же не можна визнати, що рішення КСУ не підлягає виконанню, зазначає Тетяна Матяш. Адже це — вищий судовий орган країни. «Мало того, що це спочатку неконституційно, так ще й небезпечно тим, що призведе до повного нігілізму, невиконання судових рішень усіма і кожним. Чинний КК такі дії, взагалі-то, кваліфікує як злочин, — нагадує експерт. — Тому вважаю позицію спікера ВР Разумкова найбільш конструктивною і розумною. Закони спочатку приймалися так, щоб були лазівки їх скасувати (моє особисте оціночне судження). Тобто, якщо влада хоче одночасно вийти з кризи і зберегти антикорупційні норми і органи, потрібно отримати роз’яснення КСУ — і на їх підставі просто переробити закони, привести їх у відповідність з Конституцією України. Це не складно і, при бажанні (це тут ключове), дуже швидкий процес».

    «Ці законопроєкти не здатні розв’язати вузол, в який влада сама себе закрутила»

    Громадський діяч, кандидат юридичних наук Сергій Войченко вважає, що ні законопроєкт Разумкова, ні законопроєкт президента не допоможуть вирішити конституційну кризу.

    «Ці законопроєкти не здатні розв’язати вузол, в який влада сама себе закрутила, — говорить експерт. — В першу чергу, потрібно говорити про необхідність змін в законодавство, але з урахуванням позиції Конституційного Суду. Слід нагадати, що рішення КСУ є остаточним і оскарженню не підлягає».

    На думку Сергія Войченка, якщо законопроєкт Разумкова буде проголосований, то фактично їм Верховна Рада намагається підмінити апеляційний суд, який виник в уяві нардепів.

    «Якщо ж буде нове конституційне подання, то з тих самих підстав і цей проголосований закон можна буде скасувати, — акцентує Сергій Войченко. — Тому вихід — тільки зміни в законодавстві, приведення його, дійсно, у відповідність з нормами Конституції, а не відповідно до побажань західних кураторів».

    Раніше Разумков заявив, що головна проблема рішення КСУ в тому, що вони не дали часу Раді виправити помилки.

    Источник: https://politics.comments.ua/ua/news/scandal/do-chogo-yde-bitva-vladi-z-ksu-eksperti-zrobili-prognoz-664452.html

    Адвокат, кандидат юридичних наук Сергій Войченко розповів чи можливий за сценарієм Зеленського розпуск Конституційного Суду України.

    Конституційна і водночас політично-правова криза, яку своїми діями спричинив Офіс Президента, його оточення і сам президент, не визнаючи рішення Конституційного Суду України, це правовий колапс, який може мати дуже серйозні наслідком у вигляді відношення держави в цілому до суддівської системи, так і відношення громадян до цієї системи. Фактично такими діями президент принижує роль судової гілки влади, не зважаючи на те, що у нас парламентсько-президентська республіка, і що президент не є очільником навіть виконавчої гілки влади, а функції президента є дещо обмеженими. Насправді цей поділ на законодавчу, виконавчу і судову гілки влади є таким, що використовують більшість країн світу, тим паче інститут конституційного судочинства якраз і з’явився для того, щоб до певної міри урівноважувати у тому числі й певні рішення, які приймаються в державі.

    Зрозуміло, що про проблеми антикорупційного законодавства неодноразово говорилося фахівцями і треба зазначити, що не сам Зеленський створив підвалини цих питань, але ні він, ні Веніславський, ні будь-хто з Офісу Президента не дали суспільству відповідь на просте питання: а яким же чином вони доводили свою правоту в суді ? Яких саме аргументів, окрім того, що їм не дадуть більше кредитів і нам не буде, що розпилювати, вони не надали КСУ, до чого він би міг прислухатися і прийняти інше рішення ?

    Щодо самого розпуску КСУ, то давайте повернемося до того, що Конституційний Суд складається з вісімнадцяти суддів. Президент України, Верховна Рада та з’їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду за результатами конкурсного відбору. Наразі в КСУ перебуває п’ятнадцять діючих суддів. Отже, станом на сьогоднішній день заповнені всі шість вакансій від Президента України. Тупицький О.М. прийняв присягу 15 травня  2013 року, а давайте нагадаємо, що строк перебування судді на посаді 9 років або до досягнення ним граничного сімдесятирічного віку. Головатий С.П. призначений за квотою президента прийняв присягу 2 березня 2018 р., Касмінін О.В. –19 вересня 2013 р., Колісник В. П. – 27 січня 2016 р., Лемак В.В. –2 березня 2018 р., Мойсик В.Р. –27 січня 2016 р..

    За квотою Верховної Ради наразі вакантні два місця в суді, адже призначені лише чотири судді: Завгородня І.М., Первомайський О.О., Сас С.В., Сліденко І. Д.. Президент міг би ініціювати свою політичну силу призначити двох суддів, але чомусь він цього не робить, а хоче розпустити суд і вже розглядає навіть можливість розпуску парламенту. А що ж ? Гуляти так гуляти!

    Від з’їзду суддів обрані Городовенко В.В., Кривенко В.В., Литвинов О.М., Філюк П.Т., Юровська Г.В., але також є одна вакантна посада. Тобто, так званим, перезавантаженням це не обмежиться. Варто сказати, що ні законопроект Володимира Зеленського, ні Разумкова, не пропонують шляхи вирішення цієї ситуації, а скоріше нагадують відро бензину, причому високого октанового числа, вилитого на відкритий вогонь.

    Не потрібно забувати про певні гарантії, які надає суддям КСУ Закон України «Про Конституційний Суд України» і ст. 20 цього закону визначає, що повноваження судді КС припиняються в разі закінчення строку його повноважень, досягнення ним сімдесяти років, припинення громадянства України або набуття ним громадянства іншої держави, набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення ним злочину, смерті.

    До можливих причин звільнення з посади судді КС  відносяться неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров’я, порушення суддею вимог щодо несумісності, вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов’язками, подання ним заяви про відставку. Але при цьому саме рішення про звільнення з посади КС передбачено у ч.1 ст.22, де зазначено, що таке рішення приймається самим Конституційним Судом. Отже, це питання залежить винятково від суду.

    А також ст.24 дає певні гарантії незалежності і недоторканності суддям. Тому, варто зазначити, що суддя не може бути притягнутим до відповідальності за голосування у зв’язку з ухваленням Судом рішень та надання ним висновків, що зазначено у ч.3 ст.24. Тобто за таких обставин є чітке розуміння, що законодавець під час створення КСУ встановлював певні запобіжники, для певної категорії осіб, щоб вони не наробили дурниць та щоб все-таки КС мав ознаки незалежності. Тому заяви Голови фракції партії «Слуга народу» Давида Арахамії про те, що вони навіть будуть переглядати фінансування є спробами тиску, за які рано чи пізно доведеться відповідати.

    Отже, перезавантаження КС можливе лише, якщо судді напишуть заяви про відставку, що є нонсенсом, і дві третини самого складу проголосують за це. Але якщо почнуть голосувати, все одно нічого не вийде, адже після першого голосування і перших звільнень, вони не зможуть зібрати кворум у дві третини, а отже процес замкнутий, повний нонсенс і юридична нісенітниця в який сама себе влада і поставила.

    Посилання на першоджерело: https://narodna-pravda.ua/2020/11/05/mehanizm-rozpusku-konstitutsijnogo-sudu-ukrayini/

    27 жовтня за поданням 48 народних депутатів Конституційний суд визнав неконституційними деякі положення антикорупційного законодавства. Таке рішення КС означає скасування електронного декларування, скасування повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції на повну перевірку та моніторинг способу життя, декриміналізацію недостовірного декларування.

    У Європейському союзі кажуть, що це рішення КС може стати підставою для тимчасового призупинення безвізу.

    Через це рішення КС президент Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони 29 жовтня. А в ніч на 30 жовтня на сайті ВРУ з’явився текст президентського законопроекту про розпуск Конституційного Суду. 

    Тим часом під стінами КСУ у Києві вранці у п’ятницю зібрався протест — мітингувальники вимагають того ж, що і президент — розпуску нинішнього складу Конституційного Суду. 

    Водночас деякі експерти до цієї вимоги ставляться із критикою — пояснюють, мовляв, судді ухвалили рішення правильно. Проблема ж вся нібито у законі — його від початку ухвалили недопрацьованим. 

    Хто ж має рацію та як повинна діяти влада у нинішній ситуації — про це «Вголос» поговорив із експертами.

    Віктор Шишкін, колишній суддя Конституційного Суду:

    Влада повинна виконувати рішення Конституційного Суду і не приймати більше таких недолугих законів! Це її конституційний обов’язок. Проблема ж не в суддях, а в тому, що цей закон від початку був написаний лівою ногою. Я про це ще в 2014 році говорив, коли вони той закон готували! Дзвонив особисто тим депутатам! Але ні одна падлюка не дослухалась! 

    Закон називається «про запобігання корупції». А вони навіть визначення «корупції» в законі не прописали! Зеленський зараз говорить про довічне ув’язнення за корупцію. А є в нас в кримінальному кодексі склад злочину — корупція? Нема! То як можна говорити про кару, якщо нема складу злочину?!

    За що Конституційний Суд розпускати? За те, що він ухвалив правильне рішення?!

    Тепер, коли півень в одне місце клюнув, всі ходять і клянуть суддів…Що за ідіотизм? За що Конституційний Суд розпускати? За те, що він ухвалив правильне рішення?! За те, що Верховна Рада неправильно підготувала закон? То, може, давайте Верховну Раду за це розпустимо? 

    Я не розумію суспільне навантаження, яке зараз почалося. Думати треба головою, а не іншими частинами тіла.

    Кажуть, безвіз можуть забрати. То Європа що, теж мізками не думає? Чому вони підштовхують нашу владу до антиконституційних дій? Вони такі ж безграмотні, як і ці наші законодавці. Теж мені, знайшли авторитет – «Європа». Та Європа ще пішки під стіл ходила, коли Пилип Орлик написав конституцію. 

    Нехай ухвалюють нормальне антикорупційне законодавство. Передбачувано, вивірено, розумно. Нехай читають рішення Європейського суду з прав людини — там написано, які вимоги до закону мають бути. А то вони в одному місці читають, а в іншому — і не дивляться. А потім винних шукають.

    І хоч би хтось сів і прочитав саме рішення Конституційного Суду. А то ж ніхто не дивиться! Зате про зраду кричать вже який день.

    Сергій Войченко, ексслідчий Генеральної прокуратури, адвокат:

    Знаєте, замість того, щоб втручатися в діяльність Конституційного Суду України, при чому таким наглим і безпардонним способом, президент краще б виконав рішення щодо Ситника, краще провів би реформу правоохоронної системи. Бо за останні роки Україна витратила на так звані антикорупційні органи — НАБУ/САП/ВАС/НАЗК тощо — понад 12 мільярдів гривень. Толку з цього — абсолютно ніякого.

    Україна витратила на так звані антикорупційні органи понад 12 мільярдів гривень. Толку з цього — абсолютно ніякого

    Давайте не забувати прислів’я: «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять». Словом, можна ще 125 таких «антикорупційних» органів створити. Але який з того ефект ? Люди дивляться, що сама верхвіка влади постійно грузне у корупційних скандалах (згадаймо заяви того ж Гео Лероса, інших «слуг народу», які вже стали колишніми). А оце конкретне рішення КСУ — жодним чином не вплинуло на жодного пересічного українця. Ну, хіба зараз кредит комусь не дадуть, який не дійде до українців, пригрозили…Ну, порушується зовнішній факт управління (бо в принципі за рахунок цих органів впливали на певні українські державницькі процеси)…Тобто певні господарі втрачають певні важелі впливу. Але таким чином виходить, що Конституційний Суд вкотре довів, що Україна може претендувати на право називатися незалежною і суверенною державою, поки різні представники так званих «неурядових» організацій верещать, що «зрада, все пропало».

    Ми вже бачили, скільки лизоблюдів, лицемірів тощо пролізло в українську владу в 2014 року на їхньому законі «про люстрацію», який Європейський суд з прав людини визнав таким, що порушує права громадян. Де вони всі тепер? Порозбігалася по різних партіях і поміняла прапори. А боротьба з корупцією взагалі перетворилася на прибутковий бізнес. Вже корупцією займатися нікому не цікаво — вигідніше з нею боротися! Шалені гроші витрачаються на це все! Це рішення насправді ні на що не вплинуло. Про безвіз говорять…Та ми з весни тим безвізом і скористатися не можемо. В умовах карантину це взагалі неактуально. І що він за всі роки дав українцям? Як в українців немає грошей, щоб кудись їхати, то за які кошти ви у Відень каву поїдете пити? Це лише спекуляції дешевих прислужників міжнародних фінансових аферистів, яких, на жаль, українська влада ніяк не збереться брудною ганчіркою вигнати з України

    Олег Соскін, політолог:

    Ви вчитайтеся у формулювання рішення Конституційного Суду: «Визнати неконституційним доступ громадян до інформації про доходи, видатки і майно як себе, так і всіх осіб, які отримують зарплати за рахунок податків українців». Це катастрофа! Ну, хто дає гроші, щоб вони отримували ці доходи, заробітну плату та все інше? Це наші гроші, всіх тих, хто сам заробляє своєю працею і сплачує податки. Всі їхні зарплати і неадекватного рівня премії — це наші гроші! А тепер від нас засекречують це! Фактично, це — формування того, що ми бачимо в Білорусі і в Росії, формування відкритої диктатури. Вони роблять військовий комунізм. Будуть феодалами за наш рахунок, а нас хочуть закріпачити. 

    Готується узурпація влади. І я думаю, це роблять під Медведчука. ОПЗЖ тому і подала те звернення в Конституційний Суд. Вони хочуть прийти до влади і намагаються все максимально засекретити. Недавно ж, пригадайте, яке рішення було прийняте по книзі про Стуса. Очевидно стало, що суддівський корпус — продажний. А Медведчук і не приховує, що хоче захопити владу та стати президентом наступним. Йому є що засекречувати. 

    Тому, на мою думку, треба розігнати негайно цей Конституційний Суд і зібрати новий, непродажний.

    Юрій Грицик, журналіст:

    У країні, де 30 років суди приймають винятково політичні рішення, де вже пролиті ріки крові за очищення країни – це не що інше, як намагання дестабілізувати ситуацію і приховати реванш за буквою закону.

    Віктор Небоженко, політолог:

    По-перше, ті, хто ухвалювали цей закон про запобігання корупції у Верховній Раді, бачили всі його проколи і протиріччя, тому в якійсь мірі прогнозували реакцію Конституційного Суду.

    По-друге, сам президент не до кінця розуміє інструменти, механізми та цілі боротьби з корупцією. 

    По-третє, його оточення негативно ставиться до ідеї боротьби з корупцією. Звідси його бажання якось активізувати цей процес про людське око. 

    Не думаю, що засідання РНБО, яке він терміново скликав, чимось допоможе. Досі ця структура не була помічена в якійсь антикорупційній ненависті. Це засідання — ні до чого.  Взагалі РНБО вже перетворилася на місце, яке збирається щоразу, коли президент потрапляє в чергову політичну пастку і не розуміє, як з неї вибратися. Але це не те місце. Туди що, якісь юристи входять?

    Зеленський мав би звертатися до суспільної думки, до експертів, а тоді — з конкретними пропозиціями у Верховну Раду. Судову реформу треба починати, а вона розкладається у ВРУ. З Парламенту треба починати! Там має з’явитися група людей, яка готова робити зміни і не терпить корупції. Але ж цього немає.

    І Зеленський, замість змушувати свою більшість ухвалювати необхідні рішення, поїхав не туди, а туди, де йому зручно — на РНБО. З маленької теплої ванни, яку йому організовує Єрмак — у великий басейн з підігрівом.

    Яна Федюра, “Вголос”

    Посилання на першоджерело: https://vgolos.com.ua/news/konstytutsijnyj-sud-zrada-pid-medvedchuka-chy-pravylne-rishennya_1330277.html

    Адвокат, кандидат юридичних наук, голова адвокатського об’єднання «Войченко і Дульський» Сергій Войченко вважає, що в нашій країні процедура банкрутства працює лише у тому випадку, коли сильні світу цього хочуть за мізер придбати державне підприємство або ж коли вони хочуть уникнути певної відповідальності.

    Про це він розповів інтернет-виданню Новости Украины — From-UA.

    Коментуючи направлений від президента документ про усунення недоліків у Кодексі України з процедур банкрутства, Сергій Войченко зазначив, що не всі до кінця розуміють процес цієї процедури.

    «Що таке банкрутство? Дехто це сприймає як спробу уникнення відповідальності за борги, з іншого боку, це все-таки спроба вирішити питання щодо боргів, які фактично вже ніколи не будуть повернені, без застосування цієї процедури. У нас є процедура банкрутства, яка проходить в господарському суді. Якщо ви являєтесь кредитором особи, яка не може виплатить борги, ви можете ініціювати процедуру банкрутства, яка передбачає санацію, призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна) і т. д. З фізичною особою ця процедура трошки відрізняється, але суть схожа. Єдине для фізичної особи є наслідки банкрутства», — пояснив він

    Кандидат юридичних наук наголосив, що іноді в Україні процедура банкрутства триває роками, хоча у цивілізованому світі це все проходить доволі адекватно і результативно.

    «В Україні передбачена кримінальна відповідальність за умисне доведення до банкрутства. Таких справ дуже-дуже мало, і довести це дуже складно. Президент наразі вніс проект Закону у Верховну Раду України щодо врегулювання окремих питань процедур банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 це не суттєві зміни, а технічні питання. В Україні ця процедура досить тривала. У нас коли клієнти банкрутують, це триває роками, поки пройдуть всі інстанції: той задоволений, той незадоволений, там багато кредиторів, вони не можуть вирішити, хто кому скільки винний і т.д. Хоча, в принципі, в цивілізованому світі це непогана процедура», — розповів він.

    Адвокат пояснив як саме повинна відбуватись процедура банкрутства і розповів, як через її недосконалість в Україні наживаються олігархи.

    «У вас є компанія, яка вам не виплачує гроші. Ви як постачальник кажете: “Плати гроші”. — “У мене немає”. Що ви робите? Ви ініціюєте процедуру банкрутства. Що таке процедура банкрутства? Заходить туди незалежний управляючий, розбирається. Якщо є майно, то продається. Він же ніколи не продасть майно, щоб вам борги віддати. А так продається його майно, встановлюється черговість задоволення вимог кредиторів і т.д. Може, його можна реанімувати, може, неправильний менеджмент — тут варіантів мільйон насправді в цивілізованих країнах. А в Україні цей механізм використовується, але використовується для державних підприємств, для того, щоб наші олігархи їх скупили подешевше вкупі з представниками міністерств, хто відповідає, або з представниками влади, давайте скажімо так. Або як спосіб уникнути відповідальності. Сказати, що він працює у нормальному режимі, як би він мав працювати в моєму розумінні, — не працює в Україні. Одиничні випадки, коли можна вважати позитивним прикладом», — резюмував Сергій Войченко.

    Посилання на першоджерело: https://from-ua.com/news/570361-ekspert-rozpoviv-yak-same-v-ukraini-oligarhi-z-ministrami-skupovuyutpidpriemstv-za-bezcin-derzhpidpriemstva.html

    “Чи потрібно запровадити довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих масштабах?”- перше запитання, яке хоче поставити Президент українцям під час, так званого, всенародного опитування 25 жовтня. Адвокат, кандидат юридичних наук, голова адвокатського об’єднання «Войченко і Дульський» Сергій Войченко прокоментував доцільність такого питання.

    Постановка питання про довічне позбавлення волі за корупцію в особливо великих масштабах та інших питань, запропонованих Володимиром Зеленським, це спроба президента підняти стрімке падіння рейтингу партії «Слуга народу» на місцевих виборах. Очевидно, усім зрозуміло, що необхідної підтримки виборців партія не отримує, бо з моменту обрання Зеленського Президентом рейтинг підтримки і довіри президента знизився за підрахунками деяких експертів удвічі, а за іншими взагалі утричі. Тому такими питаннями правляча партія намагається маніпулювати виборцями. Можна пригадати стару гумореску, що всі українці проти корупції, але в разі чого хочуть щоб кум «порішав».

    Президент хоче знову акцентувати увагу на тому, що начебто потрібно боротися з наслідками, але це ні до чого не призведе, бо ми знову забуваємо про першопричини. Найбільші покарання призводять до ще більших зловживань. Окрім того, і команда президента, і його обіцянки з приводу посадки топ-корупціонерів часів Петра Порошенка та фраза адресована самому  Порошенку, яку він (Зеленський) проговорив під час дебатів, асоціюючи себе з його «вироком», показали абсолютну недієздатність і президента, і правоохоронців.

    Не варто забувати, що антикорупційна структура, яка зараз існує в Україні у вигляді САП, ВАСУ і НАБУ це зовні імплементовані нам чужорідні органи, які показали свою недієвість і те, що вони насправді використовуються західними ляльководами, щоб впливати на українську політику, і ми бачили, що були навіть спроби впливати на політичні процеси за океаном з використанням цих органів. Про якісь реальні факти боротьби з корупцією говорити досить складно, а гучні затримання це не боротьба з корупцією – це спроба якимось чином виправдати своє існування і необхідність подальшого витрачання коштів.

    З таким би успіхом можна було б поставити питання чи передбачати довічне ув’язнення за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння і спричинення ДТП зі смертельними наслідками. Результат, на мою думку, був би навіть кращий з цього приводу, але ж усі розуміють, що це питання зовсім недоречне, бо юридичних наслідків це мати не буде.

    Не варто забувати, що риба гниє з голови, влада має сама показати власну непідкупність, власну чистоту. Але коли президент ставить таке питання, а потім призначає дружину одного з чиновників головою облдержадміністрації, то відповісти на це питання можна тільки гомеричним реготом. Коли заяви членів партії «Слуга народу» про корупцію у самій структурі партії не викликають жодної реакції у влади, суспільство на це дивиться і відповідно дає належну оцінку. Тому боротися потрібно не питаннями, хоча насправді лейтмотивом може стати дійсно питання, але звучить воно по-іншому: «А судді хто?». Хто буде пасти пастухів? Від черешні не вродить персик, я скажу більше, корупціонер і антикорупціонер одного поля ягода, а відрізняється лише одним, що антикорупціонер першим встиг назватися антикорупціонером от і все.

    Посилання на першоджерело: https://narodna-pravda.ua/2020/10/19/dovichne-uv-yaznennya-dlya-top-koruptsioneriv-ukrayini/?fbclid=IwAR3NwB-RUiQAx22E3nSW7cys6P827dZFNHBJEFooZa6MW9p2YD9nRYNkMl8

    Адвокат Сергій Войченко вважає, що все, що відбувається з Олександром Юрченком – це не більше, ніж провокація, яка була спеціально спровокована НАБУ і САП. Про це він заявив в коментарі для ЕХО Києва, 17 вересня.

    Войченко зазначає, що за п’ять років правління Петра Порошенка такі органи, як Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, «не помітили» жодного корупційного скандалу, пов’язаного з командою екс-президента. І це незважаючи на те, що подібні незаконні дії бачив весь народ України.
    «Зараз ми бачимо, що НАБУ і САП фактично діють в інтересах Порошенко і тих, хто ним керує – це західні посольства» – зазначає Войченко.

    Також адвокат повідомив, що у президента України Володимира Зеленського є тільки один вихід з ситуації – це проведення негайної реформи з метою ліквідації САП, НАБУ і Вищого антикорупційного суду, як «неконституційних органів, які нав’язані нам зовнішнім фактором управління України.

    «Зі свого боку, скажу, що навіть прослухавши ці записи, там є чистої води провокація. Ніхто не виходив на цього детектива. Він тоді спровокував посередника і народного депутата, це була чиста провокація – ніякого вимагання хабара там немає. Тому ще раз кажу, що все це – політичні ігрища, спроба дискредитації чинної влади »- зазначає Войченко.

    Адвокат вважає, що до фракції «заслали козачка», який знайшов людину, «клюнув» на пропозицію. Про результат справи Войченко зазначає, що все залежить від того, які слідчі дії будуть проведені і які факти стануть відомі в ході розшифровки записів.

    «Після цього можна щось говорити, але якщо це буде в Вищому антикорупційному суді, то чекати законності складно, тому що центр управління там один і знаходиться він не в Україні» – підвів підсумок Войченко.
    Посилання на першоджерело: https://echokieva.com/uk/provokats-ya-pol-tichn-grischa-z-metoyu-diskreditats-pravlyacho-vladi-advokat-voychenko-pro-situats-yu-z-deputatom-yurchenko/

    Скандальный следователь Матиоса переквалифицировался в прокурора-800x530

    Дульский сообщил, что суд принял решение об отводе прокурора от дела “налоговиков»

    В понедельник, 21 сентября, в Шевченковском суде города Киева состоялось заседание по делу “налоговиков” — соратников бывшего председателя Главной налоговой службы Андрея Головача. По данным адвокатов подсудимых, прокурором на заседании выступил экс-следователь Главной военной прокуратуры Александр Якимчук, который ранее вел это дело в качестве следователя. Защита утверждает, что будучи следователем он вел дело предвзято и со многими нарушениями.

    Адвокат подсудимых Александр Дульский сообщил в своем Facebook, что суд  принял решение об отводе Якимчука от дела “налоговиков”.

    Как рассказал Vesti.ua ещё один адвокат обвиняемых — Сергей Войченко, Якимчук был следователем в громком деле по экс-главе Государственной налоговой службы Андрею Головачу. В 2016 году при обыске у него обнаружили бюст бывшего президента Виктора Януковича — это, по словам адвоката, очень обрадовало экс-генпрокурора Юрия Луценко, который “с радостью рапортовал о своих успехах”.

    “Следователем в этом криминальном производстве выступил некий Александр Якимчук, который, расследуя дело, наплевал на все принципы законности, на судебные решения, которые принимались в пользу наших подзащитных и других участников процесса, угождая таким образом тогдашнему политическому руководству и генпрокуратуре”, — заявил Войченко и добавил, что дело расследовали “абсолютно необъективно и предвзято”.

    Адвокат заявил, что после того, как у Главной военной прокуратуры в ноябре 2019 года отобрали функции следствия, Якимчука должны были либо уволить, либо перевести на работу следователя в полицию.

    “Но бывший главный военный прокурор Анатолий Матиос “перекрасил” всех либо в адвокатов из гастронома, либо в прокуроры. Якимчук “перебежал” в прокуроры. Он решил пойти в суд и поддерживать гособвинение по тому же делу, но в качестве прокурора”, — заявил Войченко. По его словам, сторона защиты заявила об отводе Якимчука. 

    “Если он был необъективным во время досудебного расследования, допускал нарушения прав и законных интересов участников криминального производства, и его действия были неоднократно обжалованы, он не может выступать прокурором по тому же делу, так как он заинтересован в негативном решении по нашим клиентам”, — резюмировал адвокат.

    Напомним, дело против Головача завели в 2016 году. Экс-глава налоговой службы в дальнейшем пошел на сделку со следствием и «поделился» с прокуратурой своими активами. В уголовном деле его показания фигурируют под именем «Аркадия Сидорчука». На основе его показаний в ноябре 2016 года военная прокуратура выделяет дело, в рамках которого в мае 2017-го было проведено громкое «вертолетное шоу», были задержаны 24 бывших сотрудника налоговых органов, 44 лицам объявлены подозрения. Именно это задержание долгое время оставалось предметом гордости Главной военной прокуратуры, а сам Анатолий Матиос назвал его «самой масштабной антикоррупционной операцией» в Украине.

    Посилання на першоджерело: https://vesti.ua/politika/skandalnyj-sledovatel-matiosa-perekvalifitsirovalsya-v-prokurora

    Поділитися

    Коментарі

  • Підзаголовок