Головна / Публікації та новини / Під знаком влади – 5 книг про лідерство у буремні часи

публікації та новини

  • Підзаголовок
  • Під знаком влади – 5 книг про лідерство у буремні часи

    Ноя - 09 - 2021

    Щоб не опинитися у власноруч створеній пастці, розбити оболонку гонору й пихи і зруйнувати стіну нерозуміння, варто дослухатися порад, які пропонують автори цієї книжки, після прочитання якої ви вже інакше будете дивитися на багато речей і явищ, які вас оточують.

    Сергій Войченко, Володимир Новік. Під знаком влади. — К.: Саміт-книга

    «Цю книгу можна оцінити і як посібник для того, хто хоче досягнути вершини влади, стати саме правителем, вождем для свого народу, а не черговим зрадником власної країни і людей. І як посібник для людей, які повинні вміти і знати, як оцінити правителя ще на етапі так званих оглядин, як оцінити його якості та які вони в нього б мали бути, а саме головне — зрозуміти й оцінити команду, з якою він іде до влади», — зауважують автори цієї книжки. Так само вони зазначають, що «приписуючи собі примарні здібності чи якості, правитель значно ризикує: він може виявитися «неплатоспроможним», коли життєва ситуація вимагатиме їх проявити», адже маємо достатньо прикладів на таку поведінку. «Скажімо, слабак, що вважає себе сильною, вольовою особистістю, може опинитися в дуже складному становищі, так само як і нездара, що має себе за здібного і талановитого, — нагадує нам ця книжка. — Гординя — це самокоронація без жодних на те підстав. «Влада — це сорочка з вогню. Якщо вмієш її носити вірою і правдою, вона оберігатиме тебе і знищить твоїх ворогів. Проте варто піддатися гордині й забути про своє місце — вона самого тебе спалить. Відразу ж» (султан Сулейман, стрічка «Величне століття»). Загалом це книжка про те, як стати успішним будь-де й будь у чому, бути переможцем, а не переможеним. Де містяться джерела сили і як стати господарем своєї долі. Чому одні люди віддають накази, а інші їх тільки виконують. У чому секрети особистого впливу та як ефективно впливати на події, історію, державу, людей і на себе. Зазирнути в найглибші підвалини влади і дізнатися її найбільш суворо охоронювані століттями таємниці, а також дізнатися, які думки й поради на ці теми висловлювали кращі з кращих — найзнаменитіші постаті й персонажі світової історії. Про все це і багато чого іншого, цікавого й водночас корисного, ви дізнаєтесь, прочитавши цю книгу…

    М. Шюкрю Ганіоглу. Ататюрк: Біографія мислителя. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко; К.: Ніка-Центр

    Докладна розповідь про легендарного правителя, який казав, що революція не робиться в білих рукавичках, і за часів якого постала Турецька Республіка і з’явилася сучасна турецька нація, насправді присвячена походженню ідей, на яких ґрунтувалась його діяльність. «У цій новій утопічній державі, — уточнює автор, — саме націоналізм, санкціонований наукою, усе визначав немов нова релігія». Тож зокрема ми дізнаємося про книжки, з яких Мустафа Кемаль засвоїв популярніна Заході теорії кінця ХІХ – початкуХХ ст. (націоналізм, расову антропологію, авторитаризм.), а також історичним особам, з якими Ататюрк ділився задумами або, навпаки, сперечався. «Мустафа Кемаль також запровадив низку культурних змін, призначених, аби зробити вигляд Туреччини більш західним. – зауважує автор. – Його рішення прийняти пристосовану версію латинського алфавіту замість уживаного століттями арабо-перського письма демонструвалибажання видалити ще один символ минулого, що ніс релігійненавантаження».

    Дайва Ульбінайте. Велика президентка маленької країни. Історія Далі Грибаускайте. – К.: Наш Формат

    У цій книжці висвітлюється життєва філософія легендарної першої президентки Литви. І якщо Марґарет Тетчер прославилася як Залізна Леді, то Даля Грибаускайте — як Сталева Магнолія. Волелюбна, прямолінійна, справедлива, з блискавичною реакцією і впевненим голосом — такою запам’ятали литовську президентку. При цьому питань, на які можна знайти відповідь у цій книжці, до її героїні існує чимало. Чому Даля Грибаускайте відмовилася пити шампанське з Обамою? Як вона протистояла енергетичному тиску Росії й не вітала Путіна з каденцією? Як «захистила» Німеччину й змогла переконати у зворотному Трампа? Тож читачеві запропонована історія сильної лідерки, яка знає ціну собі та своїй державі, обстоює національну гідність і вибудовує власну діяльність на суспільних цінностях. Навіть коли залишається сама проти олігархів і корупціонерів, Кремля і Вашингтона, противників і вчорашніх соратників.

    Доріс Кірнс Ґудвін.Лідерство у буремні часи. – Х.: Віват

    «На різних етапах життя кожен з них зіткнувся з обставинами, які докорінно змінили їхні уявлення про себе й поставили під загрозу їхнє майбутнє, — пише авторка про героїв своєї книжки. — Природа цих життєвих нещасть була унікальною для кожного з них: Авраам Лінкольн зазнав нищівного удару по своїй публічній репутації й власній гідності, через що пережив майже суїцидальну депресію; Теодор Рузвельт за один день втратив молоду дружину й матір; Франклін Рузвельт захворів на поліомієліт, який паралізував нижню частину тіла; Ліндон Джонсон програв вибори до Сенату». То, виходить, лідерами не народжуються, а стають? Тоді як саме перешкоди впливають на розвиток лідерства? Що взагалі сприяє виникненню лідерських якостей, як їх розвинути і що потрібно, аби стати справжнім керманичем? Нарешті, лідера формує епоха чи це лідер формує епоху? Саме такі такі питання досліджує авторка цієї книжки. В окремих тематичних розділах якої проаналізовано діяльність чотирьох американських президентів — Авраама Лінкольна, Теодора Рузвельта, Франкліна Рузвельта й Ліндона Джонсона — у контексті історичних обставин і подій, які сформували особливості їхнього лідерства. Авторка розкриває характер кожного президента в розвитку й дає поради щодо ключових моментів у здобутті лідерських якостей.

    Стенлі Мілґрем. Покора авторитету. Погляд експериментатора. – Х.: Клуб Сімейного Довілля

    Ще зі шкільного віку принцип авторитарності глибоко закорінений в нас, і навіть тепер, уже дорослі і зрілі люди, ми переносимо їх на різні ситуації, готові постійно поважати авторитет. Утім, автор цієї книжки ще раз наголошує, що не всяка влада чесна, справедлива, моральна й законна і «нас насправді ніколи нормально не вчили, як відрізнити владу справедливу від влади несправедливої». Справедлива влада заслуговує на повагу й деяку покору, натомість нечесна має породжувати підозри й невдоволення, а отже — акти непокори, захисту, ба навіть революцію. У цій книзі розглядається зокрема серія експериментів автора, у центрі яких — підкорення авторитету. Ці дослідження — одні з найважливіших студій покори в соціальних науках. Стенлі Мілґрем уперше в контрольованому просторі лабораторії порушив питання про те, як людина підкоряється авторитету влади. Зокрема він розмірковує над тим, чи міг би Голокост бути відтворений у його власній країні, хай і в іншій історичній епосі та іншій культурі. Багато хто стверджував, що в США ніколи не відбулося б нічого подібного, але Мілґрем має серйозні сумніви. Віра у природну доброту людей аж ніяк не може перекреслити той факт, що звичайні, не злі люди, просто виконуючи накази, створили чимало зла в цьому світі.

    Посилання на першоджерело: https://uazmi.org/@igorbon/Z9OryODy5jAGKx8zmLNNS?fbclid=IwAR2kiSpmZ0cmxVB6fxVuY8qRYULeJvOhYT6-itSubMyHxt7rPI5AKKth4Z4

     

    Поділитися

    Коментарі

  • Підзаголовок
  • Обсуждение закрыто.