Головна / Публікації та новини / Справа про ПВК Семенченка-Шевченка: чи дійде до суду і до чого тут НАБУ

публікації та новини

  • Підзаголовок
  • Справа про ПВК Семенченка-Шевченка: чи дійде до суду і до чого тут НАБУ

    Мар - 26 - 2021

    Експерти багато уваги приділяють антикорупційному бюро, кажучи про «ПВК Семенченка»
    В СБУ заявляють, що після проведення ряду експертиз у рамках розслідування справи про створення приватної військової компанії (ПВК), будуть пред’явлені нові підозри. Зараз вони пред’явлені шести основним фігурантам, враховуючи колишнього народного депутата України Семена Семенченко та позаштатного агента Національного антикорупційного бюро Євгена Шевченка. Останній стверджує, що вся ця ситуація — не що інше, як спроба влади нівелювати вихід фільму про розслідування «зливу» спецоперації із затримання «вагнерівців». «Коментарі» звернулися до експертів, щоб зрозуміти, як можуть далі розвиватися події і чи є ймовірність доведення справи до суду.

    Справа про ПВК Семенченка-Шевченка: чи дійде до суду і до чого тут НАБУ

    Справа про ПВК може бути спланованим ударом по НАБУ

    Версія про те, що справою про «ПВК Семенченка-Шевченка» влада намагається приглушити реакцію на оприлюднення розслідування у «справі вагнеровцев», має право на життя. Так вважає політолог Андрій Золотарьов.

    «Відомо, що Євген Шевченко виступав у фільмі розслідувачів із Bellingcat в якості одного з експертів «з усіх питань». Його інтерв’ю записав автор фільму Христо Грозев. І підозра від СБУ за ч. 2 ст. 260, а також за ч. 2 ст. 133 (вчинення злочину в складі групи; Шевченко, за даними спецслужби, «забезпечував пошук каналів фінансування і постачання військової амуніції, спеціального спорядження, техзасобів і боєприпасів» — ред.) — можливість взяти його на гачок. Як і Семенченка, якому оголошено про підозру за ч. 3 ст. 260 Кримінального кодексу (створення не передбачених законом воєнізованих та збройних формувань). Але цілять, думаю, все ж у Шевченка. І не тільки через те, що в Офісі президента можуть побоюватися виходу розслідування Bellingcat, де можуть спливти неприємні факти про «зливі» операції із затримання «вагнеровцев». Все, як мені здається, глобальніше», — каже Андрій Золотарьов.

    Він не виключає, що істиною метою Банкової, яка стоїть за розслідуванням проти Семенченка і Шевченка, може бути Національне антикорупційне бюро України, «позаштатним агентом» якого нібито є Шевченко.

    «НАБУ продовжує очолювати незручний для Банкової пан Ситник. А Офісу президента хотілося б посадити в це крісло лояльну людину. А через справу Шевченка, який багато знає про внутрішню кухню НАБУ, можна бити по Ситнику», — пояснює політолог.

    Що стосується самого розслідування про створення протиправного воєнізованого формування на території України, то в доведення справи до логічного кінця Андрій Золотарьов не вірить.

    «Про те, що така структура діє в Україні, було відомо з самого початку, з 2018 року, — пояснює експерт. — Зараз просто змінилися умови. Колишній «дах» протік. І ми бачимо швидше інструмент тиску, але не системну кампанію по нівелювання чинника вулиці. Схоже, що парамілітарні формування (а вони є майже у кожній великій політичної сили, у олігархів) прописалися в нашому житті надовго. На жаль…»

    «Бюро перетворюється в притулок різного роду негідників»

    Адвокат, кандидат юридичних наук Сергій Войченко пояснив, як можуть події по розвиватися далі.

    «Якщо говорити про подальшу долю цього кримінального провадження, то відповідно до ст. 283 Кримінально-процесуального кодексу України прокурор зобов’язаний у найкоротший термін після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом; звернутися до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. В цьому випадку, очевидно, що клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру не може бути направлено. Але, як мінімум, три інші вищеназвані дії прокурор може здійснити», — пояснює експерт.

    Чи доведуть цю справу до кінця — залежить, за його словами, від того, чи буде зібрано достатньо доказів, щоб кримінальне провадження дійшло до суду, де винесуть обвинувальний або виправдувальний вирок.

    «Головне питання, яке виникає, чому в подібного роду скандали вже не вперше потрапляють саме агенти НАБУ? Таке враження, що Бюро перетворюється в притулок різного роду негідників, — вважає Сергій Войченко. — Тобто, з крадіжками борються вбивствами — вбивають тих, хто краде, але покривають тих, хто вбиває. А ті, хто вбиває, вбивають не тільки тих, хто краде. З досвіду нашої практики (а наше адвокатське об’єднання «Войченко і Дульський» захищає, в тому числі, українських суддів) — агентами НАБУ і їхніми провокаторами виступають огидні люди, з численними судимостями. Деякі до сих пір знаходяться в розшуку. Тобто НАБУ свідомо співпрацює з тими, хто свідомо ж — і часом неодноразово — порушив закон. Чи знає про це хоч одне із західних посольств, куди НАБУ регулярно відправляє звіти і які заступаються за директора НАБУ Ситника, питання про звільнення якого піднімалося вже не раз? Я б на місці президента України поставив би питання про реформування цієї нав’язаної Україні «антикорупційної» системи — НАБУ, САП, Вищий антикорупційний суд, який не передбачений Конституцією нашої країни… Адже каламутні справи, в яких спливають представники цих структур, це тільки перші ластівки. І це тільки те, про що нам стало відомо».

    Посилання на першоджерело: https://society.comments.ua/ua/news/developments/sprava-pro-pvk-semenchenka-shevchenka-chi-diyde-do-sudu-i-do-chogo-tut-nabu-674307.html
    © Comments.ua

    Поділитися

    Коментарі

  • Підзаголовок
  • Обсуждение закрыто.