Головна / Публікації та новини / Півзарплати – в гастроном і соус від Нацбанку

публікації та новини

  • Підзаголовок
  • Півзарплати – в гастроном і соус від Нацбанку

    Фев - 19 - 2019

    Ми чуємо з екранів телевізорів, читаємо в інтернеті про те, що підвищуються мінімальні, середні заробітні плати, пенсії, однак продукти стають все менш доступними. Ну не навчений українець зощаджувати – здавна любить попоїсти!

    Згідно з даними Державної служби статистики, 44,5% (майже половину!) своїх доходів українці витрачають на придбання продуктів харчування та безалкогольних напоїв. Це – дані вибіркового обстеження умов життя домогосподарств. Найбільше грошей виділяють на купівлю м’яса та м’ясопродуктів — 23%. На хліб та хлібопродукти українці витрачають в середньому 15,8% доходів, на купівлю молока, сиру та яєць — 12,8%.

    За інформацією Державної служби статистики, за комунальні послуги українці в середньому сплачують 8% своїх доходів (мабуть, трохи сором’язливо замовчують реальні цифри), але це статистика за осінь 2018 року, сьогодні цей показник варто сміливо завищувати.

    Нещодавно Національний банк України оприлюднив свій січневий інфляційний звіт і макроекономічний прогноз на 3 роки. Звичайно, напередодні виборів, цей звіт (а ще усі статистичні дані) не міг бути заправлений ніяким іншим соусом, окрім як слащаво результативного, який «доводить» як добре у нас все було, і як ще краще все буде, додавши безліч префіксів «най» перед найпозитивнішими прикметниками, остаточно «сформували» наші погляди і в минуле, і в майбутнє. Ви не відчували здешевіння? То Ви щось, вибачте, зажерлися.

    У звіті йдеться зокрема про те, що у 2018 році споживча інфляція сповільнилася до 9.8% (з 13.7% у 2017 році) і що це – найнижчий рівень за підсумками року за останні п’ять років. Прогноз інфляції на 2019 рік залишається незмінним – 6.3%.

    Вказано також, що «адміністративно регульовані ціни в 2019 році зростуть на 13.6%. Перегляд їх темпів зростання порівняно з попереднім прогнозом (11.7%) переважно пов’язаний із перенесенням підвищення цін на централізоване опалення та гарячу воду на січень 2019 року (з грудня 2018 року) та дещо більшим підвищенням акцизів на тютюнову продукцію. Вагомий внесок в адміністративну інфляцію зробить подальше зростання тарифів на газ для населення згідно з меморандумом МВФ (чергове підвищення очікується в II кварталі 2019 року). У середньостроковій перспективі зростання адміністративних цін уповільнюватиметься до 10% у 2021 році».

    Дійсно, варто розуміти, що підвищення цін на газ прямо впливає на підвищення цін на основні продукти харчування. А про причини і МВФ вкотре говорити вже не хочеться.

    У 2018 році зростання економіки України прискорилося, реальний ВВП зріс за підсумками року на 3.3% (за оцінками Національного банку), а це ж найвищий показник за останні сім років, як зазначено у звіті. «Також одним з основних рушіїв зростання реального ВВП було сільське господарство завдяки рекордному врожаю зернових та олійних культур».

    «Після зростання економіки у 2018 році на 3.3%, у 2019 році зростання ВВП уповільниться до 2.5%, як прогнозувалося раніше. Основними стримуючими факторами будуть жорстка монетарна політика, необхідна для повернення інфляції до цільового діапазону, та стримана фіскальна політика через необхідність погашення значних обсягів державного боргу. Крім того, очікується зниження врожаю зернових після рекорду в попередньому році, що дав змогу сільському господарству забезпечити суттєвий внесок у зростання ВВП. Додатковим фактором буде поступове уповільнення зростання глобальної економіки та обсягів світової торгівлі, зокрема, через вплив протекціоністських заходів у світі».

    Якщо вистачає розуму «легально» наповнювати свої кишені, то може з’явиться хоч крапля совісті подумати про все населення? Ну вистачить же, десь же має бути межа – з собою в дерев’яний ящик багато не влізе, а хороше для історії зробити можна. Хоча, а воно комусь треба? От цікаво, як провести реформу переоцінки моральних цінностей на вищих щаблях влади? Нонсенс! Те саме, що пливти проти бурхливої гірської річки.

    Не можна не згадати і про трудову міграцію. Працездатна частина населення щороку все більше і більше надає перевагу заробіткам за кордоном. Чи треба говорити про доцільність забезпечення молоді робочими місцями? Мабуть, ні, бо це розуміють всі, а шалений відтік українців за кордон не уповільнюється. До речі, якби не кошти трудових мігрантів економічна ситуація була б інакшою. Від заробітчан у 2018 році в Україну надійшло близько $ 11 млрд грошових надходжень.

    У Нацбанку прогнозують ріст цін на паливо на рівні 4-5 % у рік, якщо не буде змін в акцизній політиці. Паливо здорожчає. На утворення ціни на роздрібні нафтопродукти впливають і зовнішні ціни на нафтопродукти, і курс НБУ, зокрема дуже впливає той факт, що ставка акцизів – в іноземній валюті. Дуже висока валютна залежність. Прогнозувати конкретні цифри важко – багато чинників впливають на них.

    Світова криза, яку прогнозує МВФ, може настати не в 2020 — 2021 роках, а раніше. Вона, безперечно, впливатиме на економічну ситуацію в Україні. Наприклад, якщо ціни на метал, руду, зерно на світовому ринку зменшаться – буде девальвація, бо Україна – імпортозалежна країна і ріст цін, прогнозований в 6,3%, ще здасться нам позитивним. Зрозуміло і те, що перед виборами НБУ трошки прикрасив деякі позитивні показники, а негативні – зменшив.

    Лише українці на чергових виборах Президента і Парламенту зможуть дати відповідь на запитання, як вони бажають жити далі.

     

     

    Поділитися

    Коментарі

  • Підзаголовок
  • Обсуждение закрыто.